Серце на вершині неба
- Подробности
- 29.01.2020
Ти не помітиш, як станемо ми цілим,
Бо в тебе я просочуюся тінню.
Вростаю диханням, цілунком ще несмілим
Та віддаю себе в полон тремтінню...
Ми задихатимося нашим володінням.
І тихий шепіт: " Почекай…Не треба…"
Ти щиро просиш у мізків спасіння,
Проте знаходиш серце на вершині неба.
І не перечиш вже ні поглядом, ні словом...
Яка ж, любове, ти немислимо слухняна,
Ростеш зсередини нестримним й палким драйвом –
Жива, шалена, ніжна та жадана....
