Ніжним шовком душі

niznym shovkom dushi

Через сотні століть і життів у розлуці     

Ти легкою ходою розбудиш світанок.

Древній острів любові…  І ми наодинці...    

Ніжним шовком душі обіймаєм наш ранок.   

 

І нашіптує ніжність дивовижним сплетінням, 

І розгойдує хвилі сердечних тремтінь... 

Там медові поля розквітають коханням — 

В океані безмежжя бачу цю далечінь… 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить