Твої листи

Я спілкуюсь подумки з тобою,

В котрий раз читаючи листи твої відверті...

Ти в моїй самотній круговерті

Не даєш мені лишитись сиротою.

Тільки місяць одинокій розуміє, як то є,

Коли хвилини тягнуться як роки.

І неосяжна відстань викрадає спокій,

Життя без тебе прісне, не смачне...

Та від хандри цієї є хороші ліки —

В краплинках ніжності твоїх листів,

В зворушливих обіймах почуттів...

Й мені у тобі заблукати хочеться навіки...

10 листопада 2016