Душа (пісня)

Pisnya-Dusha
Ошукана... Замріяно схилилася...
Надія... Десь згубилася...
Розпатлана... Йде по Землі вона...
Душа... Знесилена й сама...
 
Приспів:
Не хотіла журитись,
А хотіла літати...
Всьому світу хотіла
Свою вічність віддати...
Та стомилася рідна        
 Рани в серці латати...
А хотіла любити         
Не хотіла страждати...
 
 Обшарпані... Розбиті та поламані –
Міста... Від правди ні сліду...
Збомжовані... Лапають все пожоване...
А хтось від жиру запливає –
Така ось ненажерлива чума...
Заплакана... З горем лишилась одна...
Мати солдата... Майже жива...
Згвалтована... Стогне від болю змучена Земля...
Згубилась правда... А душа?
 
Приспів:
Не хотіла журитись,
А хотіла літати...
Всьому світу хотіла
Свою вічність віддати...
Та стомилася, рідна,
 Рани в серці латати...
 А хотіла любити
 І не хотіла страждати

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить