Туди, де ти... У твою вічність...

tudy-de-ty
Ось так, сльозу змахнеш, коли спіткнешся о людину,
Подумаєш: «Навіщо то було?»... А груди просто рве...
Шалений біль пронзає — жаль дитину...
Та знову треба йти... Вперед по бездоріжжю...
Де поневічені мости... Шукати правду свіжу...
Туди, де ти... У твою вічність...
І знов заблукала... Ті двері були не твої...
Я босоніж мерщій тікаю звідти...
Тільки дитина завжди поруч та вузлик мрій —
Це те, без чого неможливо зовсім жити.
Вже обережніше дивлюся на людей,
Довірой не кидаюсь... Оминаю прірву...
Душа сумує, та сльози не торкаються очей,
Бо це вже не під силу стомленому нерву...
Знов підіймаюся...Збираю душу із шматків
                  й чимдуж вперед...
Туди, де ти... У твою вічність..

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить