Не жартуйте так з народом...

Не жартуйте так з народом. Йой, не треба...

Лише звільніть дорогу та не гайте час.

Ви завинили перед Богом, зачепивши нерва, –

На каяття для вас він виділив ще час...

Бо ж кожен є "владар" своєї долі,

Тож покажіть, що любите своїх дітей...

Не відбирайте в бідного останнє та не чіпайте волі

І не даруйте собі царських привілей.

А зброя та, що проти свого люду,

Повернеться і з часом на стрільця.

Та на колінах жити серед підлості й абсурду –

Ні! Бо світом править Бог, а не вівця...

А перед ним ми всі однакові та рівні,

І батьківська душа не менш за дітлахів болить,

Які завзято і всім серцем служать Україні

Та віддають життя, щоб край свій захистить.

Не так давно народу ви клялися,

Його довірою лиш скористалися і ось –

Тепер люб'язно з ворогами обнялися,

Й ті, хто вбивав – на п'єдесталах знов.

Тож стримуючи біль пекучий в грудях,

Мовчати зараз – зрадою було б...

Нехай суддя славетний нас розсудить:

Де гірка правда, а де відверте зло...