Як тобі мається, друже?..

yak-tobi-maetsya
Як тобі мається, друже?
Ти загубився серед крон осінньой журби...
І серцю стало враз усе байдужим,
Коли навік з коханням попрощався ти...
 
Солоний присмак сліз... Душа кричить із прірви
Й малює біл'ю на понурому чолі.
Та розлетілось в прах все те, у що ти вірив,
І відлітаючи у вирій, вже за вікном курличуть журавлі...
 
А що ти залишаєш тут — із свого існування?
Лиш білий попіл із загублених ціх літ?..
І те, як ти зустрів омріяне кохання
І як пізнав, коли в очах гойдається весь світ.
 
Але ти втратив святість за кар'єрной битвою..
Й у шаленому русі твій з часом важчав хрест...
Ти напевно замолиш всі гріхи ті святою молитвою,
Лише серце писатиме про вічне кохання свій лист...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить