Кохання

Коли моєму серцю стає сумно і холодно,
Коли вітер торкається його легкою журбою,
Я відразу горнусь до твоєї любові, де все так лагідно і рідно...
Де кожну мою біль ти цілуєш душею...
Кожен такий ніжний дотик вкраплюється в мене цілющим нектаром
І заживляє все те, що болить...
Я знову бачу зорі...
Вони розкидані по небу яскравим намистом,
І мої очі купаються в їх осяйному шлейфі, начебто в морі...
Куди б ти не йшов, моє серце завжди лине за твоїм,
Бо ти для мене, як для ангела небо...
Твоє кохання — безпечний, незрадливий дім,
Де завжди любо, затишно і тепло...
kohannya

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить