torknysТоркнись мене відлунням лагідного серця
Та поцілунком світанкової зорі.
Почуй, як в грудях невимовно б’ється
П’янке кохання... Дарунок цей — лише тобі.

Так довго йшла до тебе всі ці роки,
Шукала рідні очі, безмежну щирість їх...
Життя без тебе — це сердечні муки...
Але ти поруч був в думках омріяних моїх.

Тримав в долонях ніжно палке серце,
Не дав йому упасти та розбитись вщент.
Ти чуєш, як журчить твоє джерельце?
Бо ти найкращий в світі диригент!

Комментарии  

#1 Олег 05.02.2015 20:08
Герой этого стихотворения - счастливчик!
Счастливчик и счастливый!
))
#2 Мила 06.02.2015 23:34
Я думаю, що той, кому будуть дарувати рядки цього вірша, буде почуватись щасливим... :-)
#3 Олег 22.02.2015 09:59
Однако, Мила, как порой тернист, этот путь к Счастью... Особенно - обоюдному...
:sad:

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Последние записи

І що то є?..

І що то є?..

30.Янв.2020 | Поэзия

І що то є?.. Примара... Летаргічний сон,

Читать дальше...

Что с тобою, друг мой сердечный?

Ты глядишь на меня чуть...

 

Час розчинився в глибині прозорості... 

Читать дальше...

Хто пірнає в обійми  однієї, то іншої,      

Коли ти замовкаєш і починаєш дослухатися до мого серця, намагаючись відгадати його наміри, в мене на якусь мить переймає дихання...

Осень

Осень

30.Янв.2020 | Поэзия

Целуется осень влюблённой листвой,    

Читать дальше...

Октябрь, неужто ты влюбился? 

Где...