У душу єдиної

u dushu edynoi

Хто пірнає в обійми однієї, то іншої,

Так, пізнає він жінку та ніколи не знайде любов.

А хто серцем відчує й кине якір у душу єдиної,

Той знайде своє щастя, cвою пристань у пасмах дібров.

І деревця сплетуться гілками, і зів‘ється гніздечко,

Розплететься коріння повсюди і навкруги.

Й зеленітимуть сходи, коли стомиться чиєсь сердечко,

Бо кохання розтопить навіть вічні сніги...