Дарунок

il fullxfull.299310655Можливо інколи слова і потрібні, але не тепер... Ні, не зараз... 
Коли хочеться просто взяти за руку і помовчати... 
Помовчати і відчути, як струмінь тепла переливається з тебе в мене, і навпаки... Як п'янка, нескінечна музика душі відлунює із дзьобиків пташок... 
Ти заблукав мене у собі. Я всім моїм єством приросла до твого чуттєвого, вічнозеленого дерева... Як тобі то вдалося? 
Тільки поряд з тобою я відчула, як наново народилася.. Ти повернув мене із сутінок життя та вирвав з серця нестерпний біль минулого. Тому я і не згасла, не заблукала… Я тут — у тобі... Лечу, радію, шаленію, гублюсь і воскресаю, п'ю твою тишу — таку далеку і таку близьку... 
Скажи, хто ти є? Хто послав тебе до мене? У мою ніч... Ти одним рухом розірвав її ланцюги і дав променям зігріти мою душу від холоднечі... 
Все, що у тобі, п'янить... Гублюся серед рядків чистого паперу, бо навіть тут я вростаю в тебе... По краплині п'ю нашу першу весну... Щоби не зразу... Щоби вистачило на все життя... 
Я вишиваю рушник нашого кохання на твоєму серці. Це єдиний дарунок, який немає ціни і часу, який можна узяти з собою у вічність. Тримай його — і не відпускай...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить