Наше майбуття

nashe-majbuttyaДесь там, на самій верхній точці тиші, я тихесенько присяду у непомітному закуточку і буду насолоджуватися музикою твоєї душі — її теплом та спокоєм... Хочеться, просто так звернутися клубочком і завмерти... Щоб не злякати, не ранити, не нашкодити... Навіть найменшим шелехом... Злитися з тобою думками, забрати на себе всю твою біль — прикривши тебе... Летіти у наше з тобою майбуття на легких крилах натхнення у нескінченному вирії ніжності, чуйності та марень... 
   І якби з нами не гралося життя — триматися за руки, йти поруч через завіси туги і сліз, забувши про страх, по лезу випробувань до самого краю з вірою та відданністю в серці. Разом і до кінця... Легкою ходою, без стогонів та скарг... Зростися в довірі... Втриматися і не розпастися... Необертаючись йти... І навіть тоді, коли все ж таки життєва заметіль ступить на наш поріг, щоби відібрати у нас наші почуття, — ми не скажемо один одному: «Ні.»
   Взявшися ще міцніше за руки, ми будемо разом вичищати ту гидку отруту з нашого життя , пестуючи чутливість і ніжність... Сповивати в кохання наші душі... Жадібно пити один одного — я тебе, а ти мене...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить