Ти поряд

ty-poryadТи поряд, і в той же час така далека...
Розумієш, а можливо тільки думаєш, що розумієш... Зима своєю білосніжною чарівністю робить вигляд, начебто їй не до мене. Та її присутність в моєму житті дарує довгоочікувану надію. Мабуть, я ніколи не зможу пояснити самому собі природу моїх відчуттів. Тебе ще немає у моєму житті, та я вже відчуваю тебе і знаю, що саме цієї зими я побачу найжаданіші в усьому світі очі, вперше буду пити з твоїх солодких вуст палке кохання... Загорнувшись в білосніжну та п'янку зимову вуаль, я нарешті зможу відкритись і сказати тобі, як нескінченно довго шукав тебе літніми, весняними та осінніми стежинами... Все марно... І тільки зараз відчув твою присутність. Тепер моє життя не належить мені, я віддав його на поруки зимі, бо лише тут мені несамовито затишно та комфортно... І це є стан мого серця в сьогоденні.
І що, що ти зараз далека, та душа сповнена думками про тебе, які дають надію, окриляють життєвий шлях... Можливо я все це придумав собі — тебе, зиму, палкі почуття... Можливо то є якась моя хвора уява, де я намалював собі те, чого так жадаю всім серцем? Можливо — і так. Та в цій моїй уяві ти поряд — така рідна і така жадана...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить