Душа не спить…

Dusha ne spyt

Блискуча ніч знову ввійшла в мою нірвану,

Щоб підлатати все, що й так в латках,

Бо біль тягуча і тривка все ще тривожить рани

За Україну нашу, зморену в плітках...

Душа не спить, складаючи надії на подушку,

Та викидаючи з мізків лайно геть на смітник...

Аби ж була можливість наповнити кормушку

Любов‘ю до країни, напевне, стало б менше і сліпих...

Обранець наш — він має бути гідним.

Плекати в серці нашу землю, як свою сім’ю,

Та поважати все, що є для неї рідним —

Її народ, її співочу мову й батьківськую стезю.