За словом слово...

ZaSlovomSlovo

 

За словом слово... За надією надія...
Та може годі вже так вірити в казки!
Хіба не плакала душа чи не втрачалась віра...
От тільки серце не бажає слухати зневірені мізки.  
 
І знову я пробуджуюсь в ковчезі,
Десь поза зоною вчорашніх непробачених думок. 
В чуттєвій зливі і шаленій спразі
Цілую сонце та роблю в нове життя свій перший крок.
 
За словом слово... За надією надія...
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить