Два серця

dva sertsya

Два серця, два світи, одна земля

І дві душі закохані весною...

П'янка, тремтлива, чиста, як сльоза, –

Наша любов омита ранньою росою.

В ній стільки незбагненних таємниць...

Чуттєве й ніжне заплітається тінями,

І тоне в вирії розчулених зіниць

Ця дивовижність, що бентежить до безтями...