Прощення

Так важко вижити у світі дорослих,

Де кожен день — то іспит долі.

З надмірною силою ми крутим глобус,

Ковтаєм зраду та виборюємо волю.

Так важко вижити поміж душ скам'янілих —

Їм начхати на тебе і на все, що живе.

Відчувати же біль не в змозі змертвіле,

Бо воно для народу хронічно глухе.

Як не важко, але ж вижити треба і мусимо,

Та продовжити шлях, за який полягли наші брати...

У хвилині мовчання ми голови схилемо,

Ти світи їм, Господь, ну а нас, всіх живих, ти прости.

19 лютого 2017