Я візьму акварель

Я візьму акварелі й намалюю зимовий пейзаж.

Та одягну його у рожево-багрянії фарби,

Мій придуманий світ… Там нікого не було до нас.

Він чекає давно, і про те в нім наспівують верби.

Акварель-чарівниця розбудить малюнки нічні

І сплете твій та мій силуети сріблястою ниткою.

Ти обіймеш мене, зігріватимеш змерзлі руку мої

Та даси мені змогу побути малою дівчинкою...

Я візьму акварель, намалюю прекрасну любов

У лавандово-м`ятних й ніжно-кремових фарбах.

І подякую долі за те, що мене ти знайшов,

На суворих, забутих й далеких дорогах.

5 грудня 2016