Вогники кохання

Vognyky kohannya

З тобою ми тепер такі свої,
Вже не чужі, як було вчора.       
Перон, розхристані обійми, квіти запашні
І ніч така духмяна, яснозора...
 
А далі місто сонне та пустее,      
Й наші повільні кроки по бруківці вулиць,     
Два вогника, що гріють чисте і святе —           

Кохання те, в якому наші душі пригорнулись. 

                           5 жовтня 2016  

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить