Наодинці з тишиною...

naodynci z tyshynoyu

 
Хочу побути наодинці з тишиною,        
Торкнутись щокою до вологого вікна
Й поплакати з дощем      
Бо так сумую, рідний, за тобою...    
 
До образів молюсь 
Нехай скінчиться ця триклятая війна
Бо що без тебе небо, зорі
Коли перед очима пелена... І ніч німа...   
І руки неслухняні, кволі...
Бажання бути поряд  душу навпіл розтина. 
 
Хто я без тебе?  Просто жінка... 
З тобою ж я кохана і жадана. 
Я обійму любов, до тебе прокладу стежинку,    
Хай гоїть вона в серці твоім рани

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить