Свята любов...

svyata lyubov

Струни серця  крізь хащі та пустелі

Долають відстані, щоби знайти любов.

І порськають в життєвій каруселі,

Збирають душу по крупинкам знов і знов...

«То вже є щастя,» – повторюють, зустрівши,

І вірою наповнює серця,

Та ось – вона чи він вже зовсім інші...

Де ділася любов?.. Чому пішла?..

Постукав день новий — і все спочатку…
Крізь хащі скам'янілих душ йдемо ми знов...

Щоб в кожне серце кинути зернятко,
Бо нас тримає на землі – свята ЛЮБОВ...