Одна
- Подробности
- 23.03.2016
Ніч плете думки, й вона вдома одна.
А ще вчора був він і була сім'я.
Та тепер чужі — вже не два крила...
І тріпоче біль, заніміла душа...
Зубожіла весна — облетів з серця цвіт,
І холодна зима увійшла в її світ.
Загубилось кохання серед пасток життя,
Все розмили дощі — та вона ще жива...
Жива... Так, вона ще жива...
Та болить душа... Із-під ніг йде земля...
Страшна... То є біль — і страшна,
Бо кохання пішло, а вона ще жива...
Ранок у вікна вввійшов, землю вкрила роса,
Посміхнулося сонце, і зігрілась душа.
І розвиднився світ — начебто й не жила,
Що пішло — не її, Не для того жила...
Жива... Так, вона ще жива...
Їй уже не болить, бо зігріла весна...
І співають птахи — дарять серцю тепло,
Ну а все що боліло у минуле пішло...