Мовчання й почуття
- Подробности
- 13.11.2015
Думки гойдаються, а я пишу листа,
Хоча й без слів, німого...
Бо ти в мені – ще неприборкана, та вже моя...
Торкаєшся чогось таємного, живого...
Мовчання й почуття... У горлі крик завис:
"Ти є ковток життя – ми як дві тіні...
І я не бачу. Ні, я не бачу вороття..."
Вуста стискають біль... Не втрималась сльоза...
В коханні ми – нетлінні...
Вплітай мене в свою весну,
Як в щось тремтливе та найперше.
Погладь коханням, і я серце твоє пригорну,
А вітер сумніви хай наші заколише...
Відчуй мене... Почуй душі слова...
Лишаю їх для тебе:
"Моя любов – то є свята вода...
Одна єдина і на все життя – ти є для мене..."
Мовчання й почуття... У горлі крик завис:
"Ти є ковток життя – ми як дві тіні...
І я не бачу. Ні, я не бачу вороття..."
Вуста стискають біль... Не втрималась сльоза...
В коханні ми – нетлінні...
