Життя...

zhittya
Життя, чому зриваєш найгарніші квіти?
Ховаеш неповторність їх у потойбічний світ...
Чому розбещуєш того, кому пора в аду горіти?
І тим ти знищуєш прекрасний український рід...
 
Ні! Нікому не відняти те святе, у що я вірю,
Не вирвати любов до матінки-землі...
Зернятком святості весняне поле я засію —
Хай смуток заберуть тумани росяні.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить