Життя...

Життя, чому зриваєш найгарніші квіти?

Ховаеш неповторність їх у потойбічний світ...

Чому розбещуєш того, кому пора в аду горіти?

І тим ти знищуєш прекрасний український рід...

Ні! Нікому не відняти те святе, у що я вірю,

Не вирвати любов до матінки-землі...

Зернятком святості весняне поле я засію —

Хай смуток заберуть тумани росяні.