Неосяжне чудо

neosyazhne-chudo
Тремчу, коли до тебе ніжністю торкаюсь,
То - неосяжне чудо! Хіба ж ні?..
В твоїй душі до забуття купаюсь,
Вдивляюсь в очі рідні і такі моі...
 
Твоя любов так пестить моє серце,
Я - як дівчисько, бо забула про роки.
З тобою все неначе вперше -
Солодкий поцілунок, чуттєва посмішка, зірки...
 
Й наша осінь нам плекає душу, ніжить тіло
І смак блаженста залишає на губах....
Та ще не так давно я навіть мріяти не сміла,
Що завмиратиму від щастя в неба на руках...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить