Зоряне мовчання

В вечірнім небі зоряне мовчання,

Там душ окрилених божественне злиття.

В обіймах вічності, де вже нема страждання,

Де на вагах лиш щирі почуття.

Ось там, у цій гармонії небесній,

Під звуки арф, що линуть із пітьми,

Смакують райський плід чарівний

Всі ті, хто на землі були достойними людьми.